У виданні досліджено історію Монастирської церкви від часу заснування монастиря у XVII ст. та побудови дерев’яного храму Успіння Пресвятої Богородиці на Микулинецькому передмісті.
На основі метричних книг церкви Успіння та церкви Різдва Христового вперше висвітлено життя парафії від 1744 до 1796 років. Аналізуючи шематизми, розкрито діяльність об’єднаної тернопільської парафії під управлінням о. Михайла Білинського, о. Василя Фортуни, о. Володимира Громницького, які служили тут у певні періоди та кожен зробив вагомий внесок у розбудову парафії.
Подано історію місійної праці отців-редемптористів у Тернополі та заснування ними монастиря, а також їхній внесок у перебудову та мистецьке оформлення церкви Успіння. З особливою пошаною описано храмовий празник як найбільше духовне свято тернопільців.
Зі сторінок книги проступає трагічна доля церкви та його священнослужителів, знищених радянським комуністичним режимом. У 1990-х відбулося відродження святині: відбудова храму, відновлення парафії та чернечого життя спільноти редемптористів. Заслуговує на увагу детальний опис культурно-мистецького спадку церкви, серед них — Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, Ікона Успіння Пресвятої Богородиці та інші святині.
Науково-популярне видання проілюстроване світлинами з архіву парафії Успіння Пресвятої Богородиці та приватних архівів парафіян. Дослідження отця Віталія Козака є ще одним штрихом до вивчення історії Тернополя та буде цікаве усім, кому дорога минувшина нашого міста, його сьогодення та майбутнє.